У Волинській області під час першого дня спільних польсько-українських пошукових робіт виявили братське поховання. Розкопки проходять на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька і триватимуть орієнтовно до 1 травня.
Про знахідку повідомив Інститут національної пам’яті Польщі. Напередодні про старт робіт також інформував Український інститут національної пам’яті. Поховання виявили на території колишньої садиби «Стражиця» у Волі Островецькій — приблизно за десять метрів від місця, де ще у 1992 році вже проводили ексгумації. Наразі фахівці не можуть точно визначити масштаби виявленої могили.
За даними українського Інституту нацпам’яті, наприкінці серпня 1943 року ці населені пункти зазнали нападу — за різними свідченнями, це сталося в ніч з 28 на 29 або ж 30 серпня. Архівні матеріали свідчать, що більшість місцевих жителів загинула, а самі села були знищені вогнем. Українська сторона наголошує на необхідності діалогу між країнами задля належного вшанування пам’яті мирних жертв по обидва боки.
Водночас польський Інститут національної пам’яті вказує, що до злочину причетні «українські націоналісти», зокрема підрозділи Української повстанської армії.
Контекст Волинської трагедії
Події 1943—1944 років на Волині залишаються предметом гострих історичних суперечок. Польська сторона заявляє про приблизно 120 тисяч загиблих поляків, а також близько 5 тисяч українців. Українські дослідники наводять інші оцінки — до 20 тисяч загиблих українців і 35–40 тисяч поляків. Також існують розбіжності щодо трактування подій і відповідальності сторін: у Польщі ці події офіційно визначають як геноцид, тоді як в Україні з такою оцінкою не погоджуються.
Діалог і суперечки між Києвом і Варшавою
Питання історичної пам’яті залишається чутливим у відносинах між Україною та Польщею. Ще у 2020 році сторони домовилися про консультації для врегулювання суперечливих тем, однак узгодженого механізму досі не затверджено.
У 2022 році країни підписали меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, який передбачає пошук, ексгумацію та перепоховання жертв. Документ мав набути чинності після завершення воєнного стану в Україні, проте польська сторона неодноразово порушувала питання ексгумацій і під час війни.
У 2023 році Україна дозволила проведення спільних досліджень на території колишнього села Пужники на Тернопільщині. Водночас Польща не виконала український запит щодо відновлення меморіальної таблиці на могилі воїнів УПА на горі Монастир, що також стало предметом дискусій на рівні президентів обох держав.
У 2025 році Україна вперше надала дозвіл на ексгумацію тіл польських жертв Волинської трагедії, а згодом завершили відповідні роботи на Тернопільщині — у Польщі це назвали важливим кроком уперед. Того ж року українські дослідники розпочали ексгумації поховань воїнів УПА на території Польщі, зокрема у селі Юречкова Підкарпатського воєводства.
