Якщо у підсумку Росії вдасться нав’язати Україні свою волю, історики можуть дійти висновку, що Західна Європа разом зі США не проявили достатньої політичної рішучості для стримування кремлівського імперіалізму. Саме таку оцінку нинішній ситуації дає редакційна колегія The Wall Street Journal, аналізуючи останні рішення Європейського Союзу.
ЄС так і не зважився безпосередньо використати заморожені російські активи, які зберігаються на території Європи. Натомість Брюссель погодився надати Україні масштабний кредитний пакет. Йдеться про позику обсягом близько 90 млрд євро, яка, щонайменше, має зняти ризики гострої нестачі ліквідності. Така фінансова криза могла б істотно послабити переговорні позиції Києва у разі мирних консультацій.
За домовленістю, укладеною цього тижня, кошти мають покрити ключові бюджетні потреби України до 2027 року. Повернення кредиту передбачене лише після того, як Росія виплатить репарації. На відміну від попередніх пакетів допомоги, новий механізм дозволяє спрямовувати частину ресурсів і на оборонні потреби, зокрема на забезпечення українських Сил оборони.
Окремим пунктом угоди стало зобов’язання України й надалі дотримуватися принципів верховенства права та посилювати антикорупційну політику. Попри резонансні внутрішні скандали, доказів нецільового використання західної фінансової допомоги виявлено не було. Європейські гарантії, на думку оглядачів, радше підсилюють позиції реформаторів усередині країни.
Документ також фіксує, що заморожені російські активи залишатимуться недоступними доти, доки Кремль не виконає зобов’язання щодо репарацій. Крім того, ЄС застосував спеціальні процедурні механізми, щоб уникнути блокування санкцій окремими країнами, які демонструють прихильність до Москви.
Фінансування кредиту здійснюватиметься шляхом запозичень на міжнародних ринках капіталу, а не за рахунок прямих боргових гарантій усіх держав-членів. Водночас Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не долучатися до цієї схеми.
Утім, як наголошує WSJ, такі рішення залишаються лише компромісними напівзаходами. Європейським лідерам не вдалося досягти консенсусу щодо використання приблизно 245 млрд доларів заморожених активів Росії, значна частина яких зосереджена в Бельгії у фінансовій структурі Euroclear.
Запропонований механізм так званого «репараційного кредиту» зустрів жорсткий спротив з боку прем’єр-міністра Бельгії Барт де Вевер, який остерігається, що у разі провалу схеми фінансовий тягар ляже на Брюссель. Попри спроби партнерів запропонувати модель розподілу ризиків, бельгійська сторона позицію не змінила.
Росія, зі свого боку, відкрито погрожувала відповідними кроками у разі реалізації цього кредиту. У Європі не виключають, що Кремль може сприйняти обережність Брюсселя як ознаку ефективності тиску. Символічним тлом для таких побоювань стали повідомлення про підозрілі безпілотники поблизу бельгійських військових об’єктів.
У редакційній колонці також звертають увагу на політичний контекст у США. На думку авторів, Дональд Трамп розглядає заморожені активи як можливий важіль для примусу Москви до перемир’я. За такого підходу Україна змушена покладатися переважно на кредити та обмежені обсяги озброєння, щоб утримувати оборону проти агресії Владімір Путін.
Раніше схожої критичної оцінки дій Європи дотримувалася і The Telegraph, зазначаючи, що ЄС вкотре продемонстрував схильність ставити власні інтереси вище нагальних потреб України.
