14 січня Європейська комісія представила масштабний пакет законодавчих ініціатив, що відкриває для України шлях до отримання кредитної підтримки обсягом 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Йдеться не про нове рішення, а про практичну реалізацію вже погодженої фінансової допомоги, яка має забезпечити стабільність української економіки та обороноздатності у найближчі роки.
Як і в попередніх програмах макрофінансової підтримки, кошти надаватимуться за принципом «фінансування в обмін на реформи». Від України очікують подальших змін у системі державного управління, посилення верховенства права, трансформації енергетичного ринку та реальних результатів у протидії корупції. У Брюсселі наголошують: без виконання цих умов доступ до ресурсів буде обмежений.
Єврокомісія планує завершити основну підготовчу роботу приблизно за півтора місяця. Часові рамки досить жорсткі, адже для отримання першого траншу вже у квітні всі технічні та законодавчі процедури мають бути закриті на початку березня. Це критично важливо з огляду на прогнозований дефіцит фінансування державного бюджету та потреби Сил оборони на старті другого кварталу.
Загальна структура пакета передбачає, що близько двох третин суми — орієнтовно 60 млрд євро — буде спрямовано на військову підтримку. Ці кошти використовуватимуться для закупівлі озброєння та техніки, переважно у країнах ЄС, а також в Україні та державах-партнерах. Ще близько 30 млрд євро підуть на загальну бюджетну підтримку, за моделлю, подібною до механізму Ukraine Facility.
Спочатку у ЄС розглядали варіант фінансування за рахунок заморожених російських активів, однак через політичні та юридичні обмеження було обрано інший шлях — спільні запозичення Євросоюзу на міжнародних фінансових ринках. Водночас принципове рішення залишається незмінним: Україна почне повертати кредит лише у разі виплати Росією репарацій за завдані війною збитки. Питання використання заморожених активів РФ остаточно не зняте з порядку денного, і в Брюсселі прямо заявляють про збереження такого інструменту тиску.
Реалізація плану потребує ухвалення кількох законодавчих актів, зокрема змін до регламентів ЄС та багаторічної фінансової рамки. Очікується, що ключові рішення будуть схвалені вже у січні–лютому, що дозволить перейти до практичних фінансових операцій навесні.
Водночас у Єврокомісії підкреслюють: швидкість виділення коштів залежить не лише від європейських процедур. Україна має паралельно виконувати зобов’язання щодо реформ, адже новий пакет фінансової допомоги тісно пов’язаний із прогресом на шляху до членства в ЄС. Саме ці умови визначатимуть, наскільки реальною стане мета отримати перші мільярди вже у квітні.
