Ескалація протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, що охопила значну частину Близького Сходу, неминуче викликає запитання і в Україні: як цей конфлікт позначиться на нашій державі? Потенційні наслідки залежать насамперед від тривалості та масштабу бойових дій. Якщо операція проти Ірану буде короткою і локалізованою, негативний ефект для України залишиться обмеженим. Натомість затяжна війна з розширенням фронту створить більше викликів. Про це повідомляє видання NV.
Безпосередньо на ситуацію на українському фронті події на Близькому Сході суттєво не вплинуть. Ключовий ризик полягає в іншому — можливому скороченні запасів ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, які відіграють критичну роль у захисті українського тилу від російських атак. Йдеться не про зміну балансу на лінії зіткнення, а про спроможність ефективно прикривати міста та інфраструктуру. В інших сегментах озброєнь серйозного впливу наразі не прогнозується.
Росія також не перебуває в критичній залежності від іранських поставок. Дрони типу «шахед» уже давно виробляються на її території, а ракети малої та середньої дальності Москва активніше закуповувала в Північної Кореї, ніж у Тегерана. Тому навіть обмеження співпраці з Іраном не стане для Кремля визначальним чинником.
Часто лунає думка, що нова війна відверне світову увагу від України. Однак міжнародна інформаційна динаміка змінюється швидко. Подібна ситуація вже виникала після атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року — тоді фокус дійсно змістився, але ненадовго. Масштаб війни в Україні та її наслідки для глобальної безпеки занадто значні, щоб питання нашої держави зникло з порядку денного.
Куди важливішим є не інформаційний фон, а реальна підтримка партнерів. Нині основний тягар допомоги несе Європа, для якої безпека України має стратегічне значення. США можуть переглянути окремі позиції постачання, передусім у сфері протиракетної оборони, але кардинального згортання підтримки не очікується.
Серйозним фактором ризику є можливий стрибок цін на нафту у разі загострення ситуації навколо Ормузької протоки. Зростання вартості енергоносіїв могло б тимчасово посилити фінансові можливості Росії та створити додатковий тиск на економіки Заходу. Водночас саме тому США зацікавлені у недопущенні блокування стратегічних маршрутів і навряд чи дозволять затягування конфлікту.
Додатковим викликом стала зупинка виробництва скрапленого газу в Катарі після атак іранських дронів, що спричинило різке зростання цін у Європі. Для України це відчутно, адже вона також закуповує газ на європейському ринку.
Водночас протистояння навколо Ірану оголило суперечності між Москвою і Вашингтоном. Посилення недовіри між ними може мати довгострокові наслідки. Поразка або ослаблення іранського режиму означатиме й зменшення глобальних позицій Росії, а також продемонструє обмеженість впливу БРІКС.
Щодо переговорів про завершення війни в Україні, вони навряд чи будуть згорнуті. Можлива певна пауза або перенесення дискусій до європейських майданчиків, однак змістовно близькосхідний конфлікт не визначатиме їхній перебіг. Для України головним залишається збереження стійкої підтримки партнерів і використання нових геополітичних можливостей у власних інтересах.
