Нідерланди разом із групою з понад сорока держав — учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі — виступили з вимогою провести незалежне міжнародне розслідування фактів катувань і нелюдського поводження Росії з українськими військовополоненими. Про це повідомив міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп, оприлюднивши відповідну заяву у соціальній мережі X.
За його словами, країни-партнери задіяли так званий «Московський механізм» ОБСЄ, який дозволяє ініціювати міжнародне вивчення серйозних порушень прав людини без згоди держави-порушника. Цей інструмент, наголосив дипломат, має сприяти встановленню об’єктивної картини та притягненню винних до відповідальності за воєнні злочини, скоєні на території України.
Вельдкамп також поінформував, що у зверненні до парламенту Нідерландів підтвердив незмінну позицію уряду щодо підтримки створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України. Амстердам, за його словами, має намір увійти до числа держав-засновниць цього органу міжнародного правосуддя.
Крім того, Нідерланди планують приєднатися до Розширеної часткової угоди одразу після її фіналізації. Очільник МЗС підкреслив, що підтримка України з боку його країни залишатиметься комплексною — політичною, військовою, фінансовою та гуманітарною — і триватиме стільки, скільки буде необхідно.
На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський 15 липня повідомив про підписання пакета законів, серед яких — ратифікація міжнародної угоди щодо створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії Російської Федерації.
Питання запуску такого трибуналу обговорюється на міжнародному рівні вже кілька років. Ще у листопаді 2022 року Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом і підтримала ідею створення спеціального судового механізму, однак для його реалізації потрібні окремі рішення на національному рівні в кожній країні.
У листопаді 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон про Реєстр збитків, завданих Росією, який передбачає фіксацію шкоди, завданої війною, та формування компенсаційних інструментів. Уже в березні 2024 року в Києві розпочав роботу Офіс цього реєстру, що готується приймати заяви громадян, зокрема щодо зруйнованого житла.
Наступним кроком стало політичне схвалення трибуналу з боку Європейський Союз: 9 травня 2025 року міністри закордонних справ держав ЄС підтримали запуск судового органу, який працюватиме у Гаазі. Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас заявила, що перші рішення можуть з’явитися вже у 2026 році.
Остаточну політичну підтримку ініціативі надала й Рада Європи, яка 14 травня схвалила створення Спеціального трибуналу. Наразі до коаліції держав, що працюють над його запуском (Core Group), входять понад сорок країн світу.
