Іспанія не має наміру підтримувати можливу військову операцію США та Ізраїлю проти Ірану і зайняла окрему позицію від частини європейських союзників. Мадрид виступає за дипломатичне врегулювання конфлікту та закликає до зниження напруженості на Близькому Сході.
Про це заявив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес. За його словами, кожна держава самостійно визначає свою зовнішню політику, а позиція Іспанії полягає у підтримці балансу, стриманості та дипломатії. Він наголосив, що нинішня ситуація потребує деескалації та повернення сторін до переговорів, а не подальшого загострення.
Альбарес підкреслив, що застосування сили та односторонні військові кроки, які не узгоджені в межах міжнародних інституцій, лише поглиблюють конфлікт. На його думку, подібна логіка створює небезпечну спіраль насильства, яка не має чіткої мети та виходить за межі принципів Статуту ООН.
Водночас глава іспанської дипломатії засудив ракетні удари Ірану по країнах Перської затоки, зокрема по Кіпру, який є державою-членом Європейського Союзу. Він назвав ці атаки невиправданими та висловив підтримку постраждалим країнам.
У відповідь на ці події іспанська влада викликала посла Ірану в Мадриді Резу Забіба, щоб висловити офіційний протест. Міністр наголосив, що подальші атаки становлять загрозу не лише для регіональної стабільності, а й для приблизно 30 тисяч громадян Іспанії, які перебувають у країнах Близького Сходу.
Рішення Іспанії не брати участі у можливій військовій операції спричинило зміни у військовій логістиці США. Зокрема, Пентагон перемістив десять літаків-заправників KC-135, які перебували на іспанських авіабазах Морон-де-ла-Фронтера в Севільї та Рота в Кадісі. Ці літаки використовувалися для дозаправки бойових літаків у повітрі.
Міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес підтвердила, що країна не надавала жодної допомоги для проведення ударів по Ірану. Вона наголосила, що співпраця Іспанії зі США у військовій сфері має здійснюватися виключно в межах міжнародного права.
За словами Роблес, нинішня ситуація пов’язана з односторонніми діями, які не мають підтримки таких міжнародних структур, як ООН, НАТО або Європейський Союз. Саме тому використання американських баз в Іспанії для подібних операцій не передбачене чинними домовленостями.
Міністерка також заявила, що військові об’єкти на території країни можуть використовуватися лише у випадках гуманітарної необхідності. До врегулювання конфлікту ці бази не братимуть участі у військових діях.
Тим часом Німеччина, Франція та Велика Британія виступили з більш жорсткою позицією щодо Ірану. Лідери цих країн засудили ракетні атаки Тегерана по державам регіону і попередили, що можуть підтримати військову операцію США та Ізраїлю, якщо Іран не припинить удари по країнах, які не беруть участі у конфлікті.
Ситуація загострилася після того, як Ізраїль завдав ударів по Тегерану, а президент США Дональд Трамп оголосив про початок масштабної військової операції проти Ірану. За його словами, метою кампанії є нейтралізація потенційних загроз з боку іранського режиму, зокрема знищення ракетної інфраструктури та військового флоту.
Іранська сторона у відповідь заявила про ракетні атаки та використання безпілотників проти Ізраїлю, а також про удари по американських військових базах у Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
На тлі ескалації Франція закликала терміново скликати засідання Ради Безпеки ООН для обговорення ситуації. У Європейському Союзі наголосили на необхідності збереження стабільності та безпеки на Близькому Сході, підкресливши важливість дипломатичних механізмів врегулювання конфлікту.
