Амброзія полинолиста, яка належить до карантинних бур’янів, здобула свою “популярність” не лише через агресивне розповсюдження, але й вплив на людей, викликаючи у багатьох алергічні реакції під час цвітіння.
Про те, що відомо про амброзію й чому вона шкодить іншим рослинам, а також людям – в матеріалі MAXnews.
Як виглядає амброзія
Амброзія створює чимало проблем як для інших рослин, так й людей, оскільки під час періоду цвітіння серйозно зростає кількість випадків алергії на неї.
Не рідко коли рослину плутають з золотушником канадським, який також інколи підозрюють у симптомах алергії, що даремно. Пилок останнього достатньо “важкий”, щоб переноситись вітром й потрапити на наші слизові оболонки.
Амброзія може виростати до двох метрів. Рослина має характерні розсічене листя, а її маленькі, зеленуваті квіти зібрані в колосоподібні суцвіття. Вона розмножується насінням, яке може зберігати життєздатність у ґрунті десятками років. Зокрема амброзія поширюється вітром, водою, а також завдяки тваринам і людям, наприклад, через транспортні засоби або взуття.
Як амброзія потрапила до України
Амброзія полинолиста родом з Північної Америки. Втім, сьогодні ж вона поширена у центральній та південній частині материка. Зокрема її “вторгнення” охопило європейський континент, Азію та навіть Австралію.
До Європи рослина потрапила ще у 1873-му. Ймовірно, це сталось під час подорожі “зайцем” у вантажах насіння сільськогосподарських культур. Здичавілі популяції амброзії пізніше фіксували у Німеччині, а через деякий час у Франції, Британії, Бельгії й Нідерландах. Також рослина почала поширюватись й на східному фронті – у Сербії, Угорщині та Хорватії.
До України вона потрапила на початку минулого століття, де її, до речі, вирощували навмисно: з 1914 по 1918-й Дніпропетровська область була осередком культивування амброзії. Німецький фармацевт працював над тим, щоб в майбутньому рослину можна було використовувати в якості протигельмінтного засобу.
Деякий час амброзія проростала на доволі обмеженій ділянці, втім, усе змінила Друга світова війна, яка спровокувала активне поширення багатьох “чужих” видів на тлі пошкодження рослинного покриву.
Небезпека для інших рослин
Рослина має всі передумови, щоб освоювати території зі знищеним рослинним покривом. Лише одна амброзія, в середньому, здатна продукувати від 30 до 40 тисяч насінин. Були екземпляри у яких ця цифра зростала до 100 тисяч.
Водночас не всі насінини проростають – є й ті, які надійно відкладаються про запас та здатні зберігатись у ґрунті до 10 наступних років. Цікаво й те, що були експериментальні підтвердження, коли насіння проростало й після 40 років “спокою”.
Окрім того, що амброзія швидко розмножується, вона також агресивно використовує ресурси довкілля, що призводить до збіднення й пересихання ґрунту. Зокрема вона затіняє інші рослини, що ще більше ускладнює для них життя.
Загалом амброзія є небезпечною не лише для макроклімату, а також естетики наших населених пунктів, але й для збереження рідкісних оселищ та рослин. У тому ж числі, неправильна обробка посівів може також призвести до її ще активного поширення.
Чому амброзія викликає алергію
Одна рослина здатна продукувати до 10 мільярдів зерен пилку, які легко поширюють повітрям. Як приклад, під час цвітіння пилок фіксували на висоті 5 кілометрів над рівнем моря, або ж, наприклад, за 160 кілометрів від найближчих місць зростання. У зв’язку з цим, можна відчувати алергію навіть тоді, коли рослина навіть не росте поруч.
Алергічну реакцію провокують білки, які містяться в пилку рослини, серед яких Amb a 1 (алерген Е) і Amb a 2 (алерген К). Після того як пилок потрапляє на нашу слизову – білки провокують імунні реакцію, яка супроводжується сльозотечею, підвищенням температури тіла, запаленням слизових оболонок дихальних шляхів, втомлюваністю, дратівливістю, депресією, головним болем й зниженням апетиту.
Були дослідження, згідно з якими з’ясувалось, що потепління й підвищення вуглекислого газу – посилює алергенність пилку амброзії.
За словами лікарки-алерголога Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів Ольги Наумової, як стверджують екологи, внаслідок повномасштабного вторгнення у повітря було викинуто 175 мільйона тонн вуглекислого газу, що є вкрай негативно для екології, а також населення й дуже позитивно для амброзії. У зв’язку з цим всього рослина виділяє на 61% більше пилка, ніж зазвичай.
Наумова додала, що амброзія також добре розвивається на пошкоджених ґрунтах, і нині її зростання активізувалося в зонах бойових дій. Рослина активно заповнює розорані, але не засіяні поля, а вибухи змінюють кислотність ґрунту: чим він кисліший, тим краще амброзія почувається.
“Найменші часточки пилку розносяться вітром на великі відстані, зокрема з територій, де йдуть бої, де поля не засіяні, і амброзія швидко заповнює ці місця. На жаль, кількість пилку, що потрапляє в повітря з цих районів, зараз катастрофічно висока”, – зауважила вона.
Як боротись з алергією на амброзію
За словами алергологині Медичного дому Odrex Віолетти Олійник, в першу чергу, якщо ви відчули симптоми алергії – необхідно звернутись до лікаря. Більшість ігнорують цей етап, оскільки вважають, що лікування не існує.
Водночас ігнорування алергії може зрештою призвести до певних “бонусів” у вигляді алергії на фундук, диню, гречку, яблука та арахіс. Це пов’язано з тим, що вони мають схожу молекулярну будову й загалом це явище називається перехресною алергією. Таких сюрпризів може бути багато, у зв’язку з чим звернення до лікаря є обов’язковим.
Лікування алергії, як пояснила Олійник, може передбачати:
- алерген-специфічну імунотерапію, яка передбачає введення маленьких доз алергену, щоб “навчити” імунну систему ігнорувати його;
- антигістамінні препарати.
Водночас лікарі радять також уникати контакту з алергенами. Наприклад, закривати вікна зранку, коли концентрація пилку рослини є найвищою, а після перебування на вулиці – приймати душ.
Як боротись з амброзією
Боротись з рослиною складно. Один із варіантів – засадити уражені амброзією землі озимими зерновими, оскільки в посівах вони є активнішими. Інший варіант полягає у застосуванні хімікатів на обмежених площах. У тому ж числі було б непогано заохочувати інших людей боротись з амброзією.
Зокрема можна:
- скошувати рослину під час цвітіння й за місяць до нього. Втім, не варто робити цього у період з травня по червень, а також під час посушливого періоду;
- виривати рослину з коренем;
- відновлювати рослинний покрив там, де він був знищений, а також пошкоджений. Мова йде про, наприклад, автодороги, пустирі, зони з переміщеними ґрунтами.
Як й згадувалось вище, з амброзією ліпше боротись навесні та на початку літа, коли рослини ще малі й слабкі. Деякі види рослини вже можуть бути стійкими до гербіцидів, тому їх застосування не завжди дає бажаний результат. Обробка молодих рослин може бути ефективнішою, ніж обприскування дорослих.
Якщо ж ви вирішили використовувати хімічні засоби, робіть це в безвітряну погоду, уважно дотримуйтесь інструкцій і переконайтеся, що препарат внесено до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні.
Цікаво й те, що у 1978 році, спеціально для боротьби з амброзією, до Китаю, Югославії та Австралії було завезено амброзієвого листоїда, який є близьким родичем колорадського жука. На жаль, результати його роботи не були разючими, але науковці продовжують шукати ефективні рішення.
