Перше у світі відкриття небесного тіла, яке має замалі розміри для того, аби вважатися зіркою, але й занадто великі, щоб бути планетою, відбулося у 1995 році. Тоді науковці виявили коричневий карлик. Майже 30 років астрономи досліджували явище та змогли визначити його унікальність.
Про це повідомляє агентство Reuters.
У 1995 році об’єкт назвали Gliese 229B. Його аналізували за допомогою телескопів, які розміщувалися у Чилі та на Гаваях. Системи з’ясували, що коричневий карлик насправді не одне тіло, а система двох об’єктів. Відповідним знахідкам теж присвоїли імена – Gliese 229Ba та 229Bb.
Система карликів виникла між зірками. Обидва небесних тіла пов’язані між собою та рухаються на близькій відстані, зокрема їхні орбіти лише в 16 разів далі, ніж Земля від Місяця. 229Ba більший за вагою від Юпітера у 38 разів, а 229Bb – в 34.
Цікаво, що попри такі показники, діаметри обох тіл менші від Юпітера, адже мають високу щільність.
Наразі науковці остаточно не знають, як саме формуються такі карлики та не можуть дослідити межу між планетами й тілами. Відомо, що коричневі карлики – це об’єкти, які не змогли досягнути достатньої ваги для того, щоб розпочався ядерний синтез, як це відбувається у зірок.
Один з авторів дослідження Джеррі Сюан підкреслив, що це відкриття свідчить про дивні конфігурації таких об’єктів, що показує, наскільки складно утворюються зорі.
